Гриць Летючий-ЦЕ ...
* жертва соціальних умов
* злочинець
* нещаслива людина,не здатна шукати й знайти вихід зі становища, що склалося ?
* жертва соціальних умов
* злочинець
* нещаслива людина,не здатна шукати й знайти вихід зі становища, що склалося ?
На мою думку, це нещаслива людина, яка через труднощі впала духом та не змогла знайти вихід. Але, якщо людина хоче вийти зі складного становища, вона завжди знаходить шляхи для цього, чого б це не коштувало. Можливо, Гриць просто втомився від пошуків і страждань та перестав шукати цей вихід.
ОтветитьУдалитьЯ вважаю, що Гриць-людина, яка перестала боротися за своє щастя. Намагатися зробити. краще, ніж є. Зважаючи на ситуацію, яка трапилася з ним, можна сказати, що Гриць-слабохарактерна людина, яка дозволила собі опустити руки в самий складний момент. З одного боку, він - нещастя людина, жертва соціальної нерівності та іншого виходу у нього не було, з іншого боку, всі проблеми, які у нього були, піддаються рішенню, для цього потрібно було тільки докласти зусиль. Забитий, скутий ланцюгами, він виявив слабкість. Йому здавалося, що кращий вихід - смерть.
ОтветитьУдалитьАле ж у своїй боротьбі він прожив цілі два роки. За такий час будь яка людина не змогла боротися далі...а деякі,мабуть, і раніше здались..
Удалить- жертва соціальних умов.
ОтветитьУдалитьЯ вважаю, що це вірна відповідь. Все ж таки це справді так. Він є жертвою соціальних умов, які панували у ті часи серед селянства. Можна казати, що йому ,насамперед, треба було якось зібратися, недивлячись на всю важкість становища, треба було іти шукати всюду якусь роботу, братися за все,що він міг би знайти,працювати день і ніч.
Але ж він це і робив!Стефаник пише: "Мучився Гриць цілі два роки сам із дрібними дітьми." Цілі два роки нещасний чоловік намагався якось годувати своїх дітей, шукав вихід зі становища,яке склалось, грубо кажучи, він продовжив їм життя на цілі два роки... Як би не було важко, але ці дві дівчинки прожили більше,ніж могли б, якощо б їх батько відразу опустив руки.
Втомленість насамперед моральна,ніж фізична, призводить до душевного розладу нещасного Гриця.
"Гриць глянув на них із лави і погадав: «Мерці» — і напудився так, що аж його піт
обсипав. Чогось йому так стало, як коли би йому хто тяжкий камінь поклав на
груди. Дівчата глемедали хліб, а він припав до землі і молився, але щось його
тягнуло все глядіти на них і гадати: «Мерці!»
Більше ця людина не може так існувати. Підсвідомо він вже давно розуміє, що, якщо все буде і далі продовжуватись, то дівчинки помруть у голодній смерті, тому йому на думку і приходить скоїти страшний злочин: вбити своїх доньок. Яки би дивно це не звучало, він це робить також через свою любов до них, бо повільно вмирати від голоду набагато страшніше..
Гриця не можна назвати злочинцем, бо злочинці по своїй суті дуже жорстокі та злі люди, а він, хоч і наважився на це, але "Через кілька день Гриць боявся сидіти в хаті, все ходив по сусідах, а вони
казали, що він дуже журився. Почорнів, і очі запали всередину так, що майже не дивилися на світ, лиш на той камінь, що давив груди."
Можна побачити його небайдужість та душевний неспокій,коли вони зібралися йти "у гості":
"Гриць здригнувся, бо блискуча ріка заморозила його, а той камінь на грудях став іще тяжчий. Задихався і ледви міг нести маленьку Доцьку.Спускалися в долину до ріки. Гриць стреготав зубами, аж гомін лугом розходився, і чув на грудях довгий огневий пас, що його пік у серце і в голову. Над самою рікою не міг поволі йти..."
Чоловік тільки хотів позбути своіх доньок того жахаючого майбутнього, яке б їх очікувало. І,коли Гандзуня вмовляє батька не вбивати її, Гриць відповідає: "Та як си просиш, то не буду, але тобі би ліпше....Доці вже ліпше буде, як тобі"
На мій погляд, його ні у якому разі не можна назвати злочинцем, не можна тако ж повністю погодитися з тим, що він нещаслива людина,не здатна шукати й знайти вихід зі становища, що склалося, бо він два роки жив з тягарем відповідальності за своїх дітей. Саме тому він дійсно є звичайною людиною, яка стала жертвю соціальних умов,як і багато інших людей,які потрабили у такі ж умови.
Життя Г. Летючого стало нестерпним після смерті дружини, він мучився разом із дітьми протягом двох років, проте не зумів пробити міцну стіну злиднів. Від безсилля щось змінити в становищі сімї стає злим, приходить у відчай. «Цієї хати і чума збояла би си». Він постійно дорікає дітям. Кинувши дітям кусень хліба, Гриць потряс хату страшними прокльонами, які пронизують хати холодом і страхом, проте діти вже звикли до батькових слів і не звертають на них увагу. Через великі душевні страждання відшукав Г. Летючий єдиний, на його думку, вихід – смерть. Смерть – єдиний порятунок як для Гриця, так і для його дітей. Після злочину Гриць відчуває певну полегкість, але вона миттєва, це своєрідний спад після важкого душевного перенапруження. Звичайно, Гриць розкаявся. Але чи мав він інший вихід? Гриць переконаний, що меншій донечці вже краще, проте дає останні батьківські настанови Гандзуні. Це ще раз переконує, що Гриць – людина, яку життя загнало в глухий кут і він не зумів із нього самостійно вибратися.
УдалитьТобто вiн жертва соц. умов!